Загадкове Чуфут-Кале – місто-привид у горах Криму

Загадкове Чуфут-Кале – місто-привид у горах Криму

26.11.2015 перегляди: 9387

Тут вже багато років ніхто не живе. Останні люди покинули місто ще вкінці позаминулого століття. Залишивши навічно безлюдними вулиці, свої кенаси і мавзолеї. Тепер у висічених в скелі домах хіба витають легенди та переказані з уст в уста історії. Про колишню могутність і велич печерного Чуфут-Кале – міста-фортеці, міста-темниці та міста скарбів. А ще – про дві найцінніших коштовності, заховані у надрах скель древнього Чуфут-Кале – воду і золото.

Місто “сорока братів”

Кажуть, першими тут поселились кочові племена алано-сарматів. А за Кримського Ханства і аж до ХХ століття саме тут жили караїми (яким не дозволяли селитись в інших містах). Караїми – один із автохтонних народів Криму, який мав свою релігію. За іншою версією, їхніх предків колись переселили сюди з Єгипту.

Чуфут-Кале отримало сучасну назву лише вкінці ХІХ століття. До того його називалиКирк-Ер, що перекладалось як «сорок братів». Насправді караїми будували свої двоповерхові будинки переважно на землі, розміщаючи їх впритул один до одного, щоб зекономити місце. У скелях ж висікали приміщення, в яких щось зберігали чи переховували. До прикладу, так була зроблена міська в’язниця. Була тут своя мечеть і навіть мавзолей.

Цікаво, що саме у Чуфут-Кале пізніше була побудована перша в Криму друкарня. Тут виготовляли переважно релігійні книги. Тексти – древньоєврейською та древньокараїмською мовами.

До нашого часу гарно збереглись оборонні споруди Чуфут-Кале. Стіни збудованої раніше фортеці укріпили монголи, які завоювали місто у ХІІІ столітті. Безпечне і красиве Чуфут-Кале кримський хан Хаджі-Гірей вирішив зробити своєю резиденцією. Обравши стару частину поселення, він переносить туди і свою скарбницю. Саме через це згодом місто назвуть Гевхер-Кермен, або Фортеця коштовностей.

Темниці Чуфут-Кале

Після того, як хан покинув місто, воно стає відомим насамперед своїми в’язницями. Ще за часів Золотої орди сюди привозили багатьох знаменитих полонених. Російських і польських послів, гетьманів, князів і воєначальників. Тут були облаштовані каземати і катівні, де утримували порушників закону та політичних в’язнів. Одним із найвідоміших був російський боярин Василь Шереметьєв. Він провів у в’язниці Чуфут-Кале аж 21 рік. Російський уряд викупив полоненого, коли той вже був тяжкохворим сліпим сивим старцем.

Російська імперія, яка поглинула Чуфут-Кале вкінці ХVІІІ століття, відпустила з міста останніх караїмів. Поселення опустіло, а згодом перетворилось на руїни.

Із того, що сьогодні можна побачити в Чуфут-Кале: дві добре збережені кенаси(караїмські храми) – вони реставруються зараз караїмською спільнотою;стародавній монетний двірміські ворота; залишки жител та господарських приміщень; залишки лазні, тощо. Одним із найцікавіших «експонатів» є мавзолей дочки Золотоординського хана Тохтамиша. Запис на гробниці вказує, що померла вона «місяця рамазану 841 року». А легенди розповідають про трагічну смерть дівчини, через що привид померлої бродить ночами поміж скель, співаючи дивним голосом.

Загадковий колодязь Тік-Кую

Більше десяти років тому сімферопольські геологи, які працювали у стародавньому місті, знайшли під землею просто унікальну споруду. Так званий колодязь Тік-Кую. Він служив гідротехнічною системою на випадок облоги Чуфут-Кале. Джерело із життєдайною водою було сховане глибоко в землі, куди вела величезна підземна 120-метрова галерея. (Кажуть, аби вирити таке приміщення, людям довелось винести на поверхню 2,5 тисячі тонн землі). Саме ця галерея оповита сотнями легенд і нерозгаданих таємниць…

Спелеологи, які спустились в колодязь, побачили стіни, вкриті написами караїмським та арамейським курсивом, латинню. На дні споруди був вівтар і два невеликі басейн-купелі, сполучені між собою. (Припускається, що вони мали якесь ритуальне значення). У місці, де галерея виходила на поверхню, знаходилася вежа. Стіни колодязя прикрашали величезні сталактити, вік яких можна лише увити, якщо 1 сантиметр сталактиту наростає приблизно за 100 років.

Скарби підземель: старовині монети та священна Грааль

Ймовірно, колодязь Тік-Кую мав і оборонне значення. Адже на випадок облоги сюди могли сховатись багато жителів міста. Та вхід до підземелля колись тримався у суворій таємниці. Його знали лише обрані, передаючи інформацію з покоління в покоління. Ще б пак, про цінність Тік-Кую важко сперечатись. Мало того, що вода на півострові цінувалась не менше за золото (навіть сходи в колодязь називали «Алтин-Мердвен», або «золоті сходи»), та тут ще й зберігали скарби. Так у наш час група вчених-геологів знайшла тут тисячі золотих і срібних монет періоду середньовіччя.

Цікаво, що під час пошуків колодязя, коли його місце знаходження було ще невідомим, увагу дослідників привернуло дерево, що одне-єдине росло серед скель посушливого Чуфут-Кале. Вчені зрозуміли, що десь під землею вода.

Золото у підземеллях Криму шукали і спецслужби НКВС, і німецькі розвідники. Та, кажуть, не лише золото. Куди масштабнішою мала бути знахідка… священного Грааля. Як би це дивно не було, та на фресках багатьох кримських храмів і справді зустрічаються зображення легендарної золотої чаші. Не всі таємниці гірського Криму вже відкрито. Може колись тут і справді знайдуть те, що зображено на фресках.

Для тих, хто зібрався в дорогу:

Місце знаходження:
Бахчисарайський район, АР Крим

GPS:
44°44’26.16”N, 33°55’27.07”E

Поради бувалого мандрівника:
Чуфут-Кале знаходиться неподалік (3,5 км) від іншої визначної пам’ятки Криму – Бахчисарайського палацу. Загальна площа міста – 38 гектарів. Тому, якщо хочете детально оглянути Чуфут-Кале, заплануйте екскурсію на кілька годин.

автор Надія Понятишин спеціально для vsviti.com.ua

Схема Чуфут-Кале: 1. Мавзолей Джаніке-ханум. 2. Північний схил плато. 3. Кенаська вулиця. 4. Середня вулиця. 5. Бурунчакська вулиця. 6. Комплекс господарських печер. 7. Малі Південні ворота Кучук-Капу. 8. Залишки ханського палацу, мечеті і монетного двору. 9. Мала і Велика кенаси. 10. Південний схил плато. 11. Ворота середньої оборонної стіни - Орта-Капу. 12. Садиба Соломона Бейма (Ча-Борю). 13. Багата садиба Чауш-Кобаса (

Схема Чуфут-Кале:
1. Мавзолей Джаніке-ханум.
2. Північний схил плато.
3. Кенаська вулиця.
4. Середня вулиця.
5. Бурунчакська вулиця.
6. Комплекс господарських печер.
7. Малі Південні ворота Кучук-Капу.
8. Залишки ханського палацу, мечеті і монетного двору.
9. Мала і Велика кенаси.
10. Південний схил плато.
11. Ворота середньої оборонної стіни – Орта-Капу.
12. Садиба Соломона Бейма (Ча-Борю).
13. Багата садиба Чауш-Кобаса (“печера начальника”).
14. Залишки лазні.
15. Великі (Східні) ворота – Біюк-Капу.
16. Подвійний рів. За зовнішнім ровом дорога веде в долину Ашлама-Дере.
17. Дорога до кладовища в Іосафатовій долині.
18. Залишки фундаментів палацу, побудованого в 1897 р
19. Житлова садиба XIX ст., що належала караїмському історику
А. Фірковичу.
20. Вхід у печеру, з’єднану з колодязем.

448426-1

1377207600_chufut-kale

chufut-kale_v_krymu

1358782467_chufut-kale

Всередині однієї з печер

Всередині однієї з печер

Вигляд з низу  фото: away.oberweb.ru

Вигляд з низу
фото: away.oberweb.ru

Монастир на дорозі в Чуфут-Кале  фото: away.oberweb.ru

Монастир на дорозі в Чуфут-Кале
фото: away.oberweb.ru

Кенаса  фото: Andrew Butko

Кенаса
фото: Andrew Butko

Мавзолей дочки хана

Мавзолей дочки хана

Караїмське кладовище  фото: Максим Гайдученко

Караїмське кладовище
фото: Максим Гайдученко

фото: Ігор Мелітка

фото: Ігор Мелітка

Криниця  фото: Андрій Кузьмин

Криниця
фото: Андрій Кузьмин

фото: Ігор Мелітка

фото: Ігор Мелітка

Коментарі

Код
Щоб залишити коментар, введіть Ваше ім'я, E-Mail, текст повідомлення та цифровий код, зображений на картинці.Будь ласка, не ображайте один одного, будьте ввічливими та грамотно висловлюйте свою думку. Адміністрація сайту залишає за собою право видаляти повідомлення нецензурного характеру та такі, що ображають честь і гідність інших людей.