Туристичні маршрути українськими Карпатами

ПІШОХІДНІ МАРШРУТИ ЦЕНТРАЛЬНИМИ ГОРГАНАМИ

Центральні  Горгани  запрошують до мандрівок.  Кожна гірська вершина  цікава, неповторна  і дарує неперевершені враження від чарівних  краєвидів.  Село Осмолода — зручний стартовий пункт для пішохідного туризму в Ґорґанах -  виходу на гірські масиви Ігровця, Сивулі, Попаді, Ґрофи, Аршиці.

г. Велика Сивуля

Одна з вершин однойменного хребта, найвища гора масиву Ґорґан. Розташована в Івано-Франківській області на вододілі верхів'їв річок Лімниці та Бистриці Солотвинської.

Висота — 1836 м. Складена сірими грубошаровими пісковиками. Вкрита кам'яними розсипищами йосипищами пісковикових уламків розміром до 3 м, що сприяє поширенню обвально-осипних процесів, особливо у місцях знищення дерев і чагарників. «Кам'яні ріки» опускаються схилами до висоти 1400 м і нижче. Рослинність до висоти 1400—1600 м представлена ялиновими лісами, вище — криволісся з сосни гірської (жерепу). Відкриті кам'яні розсипища вкриті лишайниками і мохами.

На північний захід від Сивулі розташована гора Ігровець (1804 м), на південному заході та заході — хребет Ґорґан з вершиною Кінець Ґорґану (1611 м), на південний схід — хребет Негрова-Боярин з вершинами Негрова (1604 м) і Боярин (Короткан) (1679 м).

48°32′59″ пн. ш. 24°07′10″ сх. д.

 

г. Ігровець

Висота 1804.3 м. Третя за висотою вершина в Ґорґанах. Найцікавішим на цій горі є те, що її вершина, на відміну від інших гір Ґорґан, практично плоска. Класичний маршрут пролягає з села Стара Гута, також можна піднятися зі села Осмолоди.

Вершина лежить на хребті за назвою Ігровище, який вигнутий півмісяцем зі сходу на північний схід. Ігровець розташований посередині цього півмісяця і є найвищою точкою хребта. Західні та північно-східні схили гори дуже круті, важкопрохідні, вкриті кам'яними осипищами. На північ розташована сусідня вершина Висока (1803 м) на схід — нечітко виражена вершина за назвою Ріг (1475 м). Трохи далі, на південному сході, лежить хребет Сивуля з вершинами Сивуля Велика (1836 м) і Сивуля Мала (1818 м).

48°35′53″ пн. ш. 24°06′07″ сх. д.

 

г. Висока

Розташована на межі Рожнятівського та Богородчанського районів Івано-Франківської області, на південний схід від села Осмолоди.

Висота 1803,6 м. Лежить у північно-західній частині хребта Ігровище. Північні та східні схили гори дуже круті, важкопрохідні. Вершина і привершинні схили незаліснені, з кам'яними осипищами, місцями — криволісся з сосни гірської; нижче — лісові масиви.

На південь від вершини розташована гора Ігровець (1804,3 м), на північний схід — Середня (1639 м), на північний захід простягається хребет Матахів.

Найближчі населені пункти: Стара Гута, Осмолода. 

48°36′33″ пн. ш. 24°05′52″ сх. д.

г. Ґро́фа

Висота гори 1748 м. Має конічну форму. Збереглись льодовикові форми рельєфу — кари, моренні вали. До висоти 1450 м схили вкриті ялиновим лісом, вище — кам'яні осипища.

На північний захід від Ґрофи розташована гора Молода (1723 м), на південний захід — Паренки (1735 м), трохи далі й лівіше — Попадя (1740 м), на схід — Ігровець (1804), на південний схід — Велика Сивуля (1836 м). На північ від Ґрофи видніється хребет Аршиця з вершиною Ґорґан-Ілемський (1587 м).

Найближчий населений пункт — село Осмолода.

48°37′12″ пн. ш. 23°56′03″ сх. д.

Яйко-Ілемське

Висота 1680 м (за іншими даними — 1685 м). Назву гора отримала за характерну форму, що нагадує яйце. Північно-східні схили стрімкі, урвисті; південно-східні та північно-західні — пологі. Поверхня вкрита кам'яними розсипищами — ґрехотами. Верх гори відкритий. Розвивається сучасна нівація. Трапляються субальпійські чагарникові пустища. Нижче 1600 м. — пояс гірсько-соснового криволісся, що переходить у смерічники. Збереглися угруповання сосни кедрової.

На північних схилах розташоване заповідне урочище «Яйко», на південь від гори — Урочище Укерна.

48°42′15″ пн. ш. 23°50′28″ сх. д.

г. Попадя

Висота 1740 м. Північні схили гори лежать у межах природоохоронної території — Ландшафтного заказника Ґрофа, південні — у межах Брадульського заказника. Поширені кам'яні осипища. На схилах — ялинові та буково-ялинові ліси, в привершинній частині — чагарникове криволісся (жереп).

На горі збереглися прикордонні стовпці, що позначали лінію кордону між Польщею та Чехословаччиною, яка проходила тут до 1939 року.

На північний захід від Попаді розташована гора Мала Попадя (1597 м), на північ — Паренки (1735 м), трохи далі й правіше — Ґрофа (1748 м), на схід — Студенець (1600 м) і за ним Велика Сивуля (1836 м).

Найближчий населений пункт: село Осмолода.

48°33′47″ пн. ш. 23°54′30″ сх. д.

 

г. Синяк

Висота — 1665 м. До висоти приблизно 1300 м гора вкрита лісом, вище починаються альпійські луки, а ще через 100 м — суцільні кам'яні розсипища. Масив гори простягається з південного сходу на північний захід. Гора Синяк разом з сусідньою вершиною за назвою Малий Ґорґан (1592 м) є частиною хребта Синяк.

Гора Синяк — популярний пункт у пішохідних маршрутах вихідного дня. З її вершини видно сусідні хребти:Довбушанка (на північному заході) і Явірник (на північному сході). Звідси теж відкривається чудова панорама на гірськолижний курорт Буковель, а також вигляд на найвищий хребет Українських Карпат — Чорногірський, з вершинами Говерли (2061 м) і Петроса (2020 м).

Гора Синяк, можливо, прозвана так через свій колір — крізь товщу гірського повітря покриті сірим мохом камені здаються синіми.

48°23′17″ пн. ш. 24°27′36″ сх. д.

 

г. Хом'як

Висота  1542 м, перепад висоти у порівнянні з долиною Пруту — 700—800 м. Форма дахоподібна. Складається з пісковиків. Схили розчленовані притоками річок басейну Пруту (північний схил — притоками Женця, південний —Прутця Яблуницького). У привершинній частині — кам'яні розсипища та осипища, далі — полонини і криволісся. Середня та нижня частина схилів вкрита мішаним і хвойним лісом.

Гора Хом'як є популярним пунктом у пішохідних маршрутах вихідного дня. З вершини видно сусідні гори і хребти:Синяк і Довбушанка (на північному заході), Явірник (на півночі), Ліснів (на сході), за ним хребет Рокети з Лисиною Космацькою. На південному сході видно Чорногірський масив з Говерлою.

Незважаючи на свою відносну маленьку висоту, територія поблизу гори визначена лавинонебезпечною ділянкою, про що свідчать відповідні попереджувальні таблички на полонині попід горою. Очевидно приводом для надання такого статусу стала загибель туриста навесні 2010 року під лавиною на північному боці Хом'яка.

48°22′04″ пн. ш. 24°29′57″ сх. д.