13 травня 2018 року Українська Туристична Компанія «Павлів & К°» організувала та провела за п’ять років професійної діяльності перший прогулянковий каяк-тур вихідного дня «Галич – Нижнів» по річці Дністер.

Початок туру вихідного дня сім’ї розпочали із міста, яке було центром Галицько-Волинського князівства — наймогутнішої твердині на південно-західних давньоруських землях, перша згадка про який відноситься згідно з угорською хронікою ХІІІ ст. до 898 року - міста Галич.

Назва міста дала назву регіону «Галичина». Найбільшого піднесення Галич досяг за Ярослава Осмомисла (1153–1187), оспіваного у «Слові о полку Ігоревім». У 1367 році Галич отримав магдебурзьке право. Сьогодні Галич — районний центр Івано-Франківської області.  В наші дні від колишньої величі залишилося небагато, але Галич і сьогодні закохує в себе з першого погляду і надовго залишає найприємніші враження. 

Галича. Порт на Дністрі

Якщо вірити історикам, в часи Галицько-Волинського князівства на місці сучасного Галича стояв порт на Дністрі, а ріка була значно повноводнішою, ніж сьогодні. Як торговий шлях з галицького передгір’я до Чорного моря, Дністер був відомий ще в античності. Греки називали його Донастер, а римляни – Тирас.

Наступна зупинка відбулася поруч із залізничним мостом через Дністер. Всі учасники каяк-туру відвідали єдині на території України фортифікаційні укріплення часів Першої світової війни – так звані оборонні блокгаузи. На жаль, досі ці унікальні об’єкти, призначені для оборони підступів до мосту, не набули статусу пам’яток історії. На території України на сьогодні вже немає аналогів таких фортифікаційних споруд. На території Польщі дотепер збереглися лише дві споруди такого типу – поблизу Тринча (не охороняється) і Тарнова (чинний).

Фортифікаційні укріплення часів Першої світової війни -

"На початку XX століття схожі блокгаузи зазвичай будували для захисту комунікацій, вони були пристосовані для ведення кругового вогню, у них міг перебувати невеликий гарнізон. Такі ізольовані опорні пункти могли самостійно чинити опір досить довго. Міцні стіни і перекриття споруд були здатні витримувати вогонь артилерії. Бійниці для гвинтівок і амбразури для кулеметів прорубувалися так, щоб перед блокгаузом не було «мертвих кутів» (просторів, що не обстрілюються). При кордонному розташуванні блокгаузів кожен із них повинен був обстрілювати підступи до сусідніх. Основним завданням блокгаузів у період Першої світової війни могла бути охорона мостів від диверсійних загонів російської кавалерії, яка не мала на озброєнні артилерії та кулеметів".

Оглянувши блокгаузи туристи помандрували до села, яке раніше було селищем та розташоване на високому лівому березі Дністра -  Маріямпіль.

Не зважаючи на те,  що у самісінькому центрі села розташована в колишньому монастирі капуцинів та сестер милосердя XVIII ст. жіноча виправна колонія, воно знане перш за все як історичними об’єктами, такими як, замком Яблоновських побудований у 1692 році, ботанічною пам’яткою природи місцевого значення "Дуб Симона Петлюри", дендроголічним парком і краєвидами.

Галицька виправна колонія 128

Замок побудував польський коронний гетьман Станіслав Ян Яблоновський. Його син і онук частково перебудували і відреставрували фортецю. Колись на місці родового замку в ХІІ–ХV століттях розташовувалося давньоруське поселення Чортопіль. Фортеця займала територію розміром 200 на 150 метрів. Товщина стін сягала 2–3 метрів.

Дуб Симона Петлюри — віковий дуб, ботанічна пам'ятка природи місцевого значення в Україні. Росте на території  Маріямпільського дендропарку, біля лікарні села.

Дуб Симона Петлюри — віковий дуб

Обхват 6,24 м. Висота 25 м. Вік понад 600 років.

За легендою, 1920 року під ним відпочивав Симон Петлюра. У дереві є велике дупло. Біля дуба огорожа й інформаційний знак. 20 січня 2012 року депутати Івано-Франківської обласної ради ухвалили рішення про надання «Дубу Симона Петлюри» статусу заповідного об'єкта та включили його до складу природно-заповідного фонду області.

На схід від замку у 1690 році було закладено парк, який вважається найстарішим дендрологічним парком на Прикарпатті. У 2008 р. рішенням Івано-Франківської обласної ради дендропарк був віднесений до пам’яток природи місцевого значення, а загальна площа частково ревіталізованого об’єкта становила 2,26 га. Природну структуру парку, окрім лип, формують також й інші види дерев, серед яких: береза, гінкго дволопатеве, дуб, каштан, кипарисовик, клен, смерека, туя, тюльпанове дерево, ялівець, ясен тощо.

Дендрологічний парк

Вхід на центральну алею дендропарку в колишній замковій стіні, одразу ж при вході в парк ліворуч бачимо залишки північно-східного бастіону.

Прогулявшись таким чудовим парком, мандрівники повернулись до свої каяків, адже попереду ще велика ділянка яку потрібно вспіти пройти за білого дня.

При впадінні у Дністер річки Золота Липа нижче гирла закінчується ця ділянка маршруту на правобережному селі Нижнів. Село добре відоме туристам-водникам – тут стартує переважна більшість сплавів по Дністру, а ми завершуємо біля великої сковорідки смачної смаженої картоплі та шашликом приготовленим одним із найкращих інструкторів Компанії «Павлів & К°» -   Андрієм Капечуком.

Більше фотографій на сторінці у Facebook

Вікторія ЯДОЩУК

 Тур вихідного дня на каяках. Замовити

Коментарі

Залишити коментар

Код