04 лютого 2021 року Віктор Павлів, Василь Фіцак, Юрій Садовий у супроводі місцевого мешканця Івана Тимківа відвідали соляну криницю (С48.95548°, В24.42336°) у с. Завій, Калуський район, Новицька ОТГ.
Із книги "Завій над Луквою-рікою" автор Йосип Кащишин відомо, із запису в громадських актах Галицького староства за 1451 рік про okno solne (соляне джерело), так звану Гвоздиху (Hozdicha), власниками якого були нобелі (знатні люди) брати Якуб і Миколай з Войнилова. Через 15 років (1466 р.) у цих же актах згадується, що власниками соляного джерела Hozdicha у Завої був Якуб із Хотіня (Choczenia).
В урочищі "Баня" з давніх-давен добували сіль, точніше виварювали з соляної ропи, так званої сировиці. В австрійських геологічних журналах соляне джерело, або. як тоді говорили, "соляне вікно" іменується назвою "Гвоздиха". В княжі часи таких соляних джерел було кілька. Такі ж "соляні вікна" були колись у Підмихайлі, Новиці, Пійлі, Кадобні, Голині, Калуші. Дослідники, мандрівники і картографи Стародавнього Риму, в якому сіль завше була у високій ціні, часто називали наш край Країною соляних джерел. Саме родовища солі були причиною числених війн різних племен і народів протягом багатьох тисячоліть.
"Сьогодні (04.02.2021 р.), разом з Віктор Павлів та Юрій Садовий відправились в чергову розвідку і цей раз до соляної криниці в с. Завій. Криниця стара, занедбана. Зі слів місцевого жителя п. Тимківа, який чистив її більше 10 років тому, глибина шахти більше 18 м. але зараз вона заповнена повністю. Поруч було знайдено 56 фрагментів глиняного посуду, що свідчить про те, що ропу тут активно черпали в минулому. Вже вдома виварив 1,5 літра ропи і вийшло 285 гр. солі. На смак солена, на колір біла." - пише Василь Фіцак.
