Напевне, більшість із вас знає про мене чимало інформації, проте, дозвольте розказати вам ще більше. До кінця не впевнений, що в нижчевикладеному тексті все згадано, але про найяскравішу мою діяльність точно прочитаєте.
Отож, я Віктор Павлів, народився 3 грудня 1978 року у селі Григорів, що на Рогатинщині. Громадянин України та безпартійний.
Про освіту
У 1994 році закінчив Григорівську загальноосвітню школу. Одразу поступив у Рогатинське професійно-технічне училище № 35, де здобув спеціальність «майстер сільськогосподарського виробництва фермер-орендатор». У 2000 році став студентом Дніпродзержинського коледжу фізичного виховання, а у 2003 році здобув базову вищу освіту за напрямком підготовки «Фізичне виховання» та кваліфікацію бакалавра, викладача фізичного виховання. Опісля закінчення коледжу я поступив у Харківську державну академію фізичної культури, де у 2004 році отримав повну вищу освіту за спеціальністю «Олімпійський і професійний спорт», кваліфікація – викладач фізичного виховання, тренер з боксу.
Якщо коротко – я спортсмен.
Про роботу
Моя трудова діяльність розпочалась ще у 1999 році, зокрема саме тоді я працював охоронником у банку «Україна». З 2002 по 2003 рік обіймав посаду керівника допризовної підготовки юнаків у середній загальноосвітній школі №34 міста Дніпродзержинськ. Згодом отримав можливість працювати директором Хорошівського будинку культури, що на Харківщині. А вже у 27 років я приїхав на терени Калущини та протягом двох років працював вчителем допризовної підготовки у Калуській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів № 7.
Згодом з 2007 по 2008 рік був вихователем гуртожитку в Івано-Франківському коледжі фізичного виховання.
Також з 2005 року мене зареєстровано фізичною особою-підприємцем. Саме від тоді протягом одинадцяти років я займався організацією та проведенням активних видів відпочинку. Думаю, ви ж пам’ятаєте? Адже, впевнений що багато хто із вас тоді крокував разом зі мною. Сплави по Дністру, безліч походів у гори та корпоративні свята… Згадали? Надіюсь наша спільна справа залишилась у вашій пам’яті та зараз, коли ви це читаєте, викликає у вас усмішку.
Ну а вже з 2016 року і по сьогоднішній день я працюю головним спеціалістом з інвестицій та міжнародної інтеграції в Управлінні економічного розвитку міста Калуської міської ради.
Якщо коротко – я організатор…
Про армію, два Майдани та війну
Мій шлях воїна розпочався ще у 16 років, адже тоді я почав займатись Бойовим Гопаком. Вже у 19 років я був призваний до строкової військової служби.
У 2004 році моє життєве бачення зазнало чималих змін. Адже, саме цей рік мені подарував можливість відчути відповідальність за дружину та сина. Тоді, коли розпочалась Помаранчева Революція до мене прийшло усвідомлення, що я не хочу аби моя сім’я боялась жити у рідній країні. Тому на початку Майдану я побачив, що таке «Банкова», що таке «Революція» та що таке «істинний» український дух. І знаєте, насправді я тоді вперше та востаннє відчув страх. Раніше невідомі мені побоювання. Проте, побачена картина Революції надала мені сил боротись за Україну й надалі.
А вже на початку Революції Гідності разом із однодумцями ми першими вийшли висловити свою критику щодо діяльності тодішніх політиків. І ми перемогли! Українці показали світовій спільноті, що таке козацький дух, ба більше, показали те, що рідна земля ніколи не буде віддана загарбникам. Згодом Революція Гідності плавно перейшла у війну. Тому, у 2014 році я був мобілізований протягом чотирьох місяців на особливий період у Калусько-Рожнятівський об’єднаний районний військовий комісаріат. З серпня 2014 року по вересень 2015 року мене мобілізовано у 80-ту окрему десантно-штурмову бригаду ВДВ Збройних Сил України. Адже, саме в такий спосіб я мав можливість висловити своє бачення та додати маленький вклад в протистояння Російській збройній агресії на сході України та найголовніше - не зрадити родинним цінностям про єдину Україну.
Якщо коротко – я воїн…
Політична діяльність
Очільником жодного населеного пункту ще не був, а от досвід у депутатській діяльності вже маю. Адже, на місцевих виборах 2015 року калушани надали мені свою прихильність та я отримав мандат депутата Калуської міської ради VII скликання.
Якщо коротко – я молодий політик…
Про громадську діяльність
Ще з юних років почав активне громадське життя, яке протягом двох десятиліть є невід’ємною частиною мене.
Зокрема, протягом дванадцяти років я був вчителем у Центральній Школі Бойового Гопака та очолював Івано-Франківську Федерацію з Бойового Гопака (2000-2012 роки). Паралельно у 2005 році став головою гілки Федерації у Калуші. І тоді ж був вчителем у даній організації. Протягом семи років моєї діяльності в осередку мною було започатковано традиції проведення молодіжно-оздоровчих таборів з Бойового Гопака.
Досвід з дітками надав мені енергії. А у 2013 році я започаткував навчально-вишкільний табір «Карпатський Легіон». Хоч, у зв’язку з життєвими обставинами я вже не беру участь в організації «Карпатського Легіону», але тішить те, що він й надалі веде свою діяльність. Через рік на волонтерських засадах я став членом громадської організації «Гірський рятувальний центр», де й зараз беру активну участь в її діяльності.
У 2016 році очолив громадську організацію «Калуш туристичний» та четвертий рік поспіль разом із однодумцями пропагуємо розвиток туризму Калущини.
У 2018 році дізнавшись про можливість брати участь в державній програмі військово-патріотичного виховання молоді заснував та очолив Калуський відокремлений підрозділ громадської організації «Молодіжний Клуб Джура» – «Вітрогони».
Ну і найяскравіший для мене досвід – це робота у Калуському муніципальному народному театрі «Легенда», де я являюсь актором протягом декількох років.
Якщо коротко – то я громадський діяч…